Новини науки

Наразі його вже передали захисникам України "на пробу" проти окупантів.

Після тилових випробувань новий український БПЛА SpyGun передали для тестування у зону бойових дій.

Про це повідомляє Головне управління розвідки міністерства оборони України. Зазначається, що цей безпілотник призначений для глибинної розвідки, але за необхідності його можна використовувати і для коригування вогню.

 "БПЛА створили українські інженери й проектувальники за ініціативи підприємця і волонтера Юрія Голика та тенісиста, а нині військовослужбовця ЗСУ Сергія Стаховського", - зазначають в ГУР.

В українській розвідці кажуть, що комплекс складається з двох БПЛА та наземної станції управління. Так, БПЛА-розвідник здатен працювати на дальності до 50 км, має високий рівень захисту від перешкод РЕБ.

Також SpyGun обладнаний системою автоматичного повернення до точки зльоту, а високі аеродинамічні характеристики дозволяють планерувати обраним маршрутом з вимкненими двигуном, економлячи заряд акумулятора.

Окрім цього, цей БпЛА може літати без посадки до 160 хв, максимальна висота польоту - 1500 м, робоча висота - 500-600 м, швидкість - 90 км/год. Він обладнаний камерами курсова онлайн та GoPro.

В розвідці зазначають, що БПЛА SpyGun відносно недорогий та швидкий у виробництві з простим дизайном корпусу, що надає "Шпигуну" непомітності в небі під час роботи.

В березні Кабмін "прискорив" постачання українських БПЛА на фронт

Як повідомляли ЗМІ, в березні 2023 року Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка передбачала заходи, що прискорять створення та постачання вітчизняних дронів на фронт.

Віце-прем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що замість витрачання місяців на непотрібну паперову та бюрократичну роботу буде  пришвидшений допуск БПЛА до експлуатації, їх закупка та постачання на фронт.

Федоров повідомляв, що раніше прибуток на іноземні комплектуючі був 1%, на власні товари та послуги - 30%. Щоб стимулювати розвиток БПЛА в Україні і залучити більше компаній до виробництва, масштабування та підвищення рівня локалізації комплектуючих, держава підняла частку прибутку до 25%.