Новини науки

Метод перетворення поліетилену на жирні кислоти, основний інгредієнт мила, виявили науковці з Університету штату Вірджинія та Технічного університету Вірджинії. Відповідне дослідження було опубліковане у журналі Science, передає The Guardian.

На поліетилені та поліпропілені типи пластику припадає близько половини всіх пластикових відходів: майже 200 мільйонів тонн щороку.

Понад 80 відсотків пластикових відходів потрапляє на звалища, тоді як менш як 10% переробляється.

Вчені з Університету штату Вірджинія та Технічного університету Вірджинії виявили метод перетворення поліетилену на жирні кислоти, основний інгредієнт мила.

Як це працює?

Гуолян Лю, професор хімії Технічного університету Вірджинії зазначив, що ідея до нього прийшла, коли він сидів біля каміна на Різдво.

"Коли дрова горять, вони випускають дим, який складається з більш дрібних частинок дров. Мені було цікаво, чи спалювання пластику працюватиме таким же чином", — розповів вчений.

Лю та його колеги побудували схожий на піч реактор, який можна використовувати для безпечного спалювання пластику. Температура в нижній частині реактора досить висока, щоб розірвати полімерні ланцюги, тоді як верхня частина реактора охолоджується до температури, яка запобігає їх надмірному розпаду.

Вчені зібрали залишки після спалення та виявили, що створений ними продукт був коротколанцюговим поліетиленом — різновидом воску.

Потім вони перетворили віск на мило.

"Це перше у світі мило з пластику. Колір трохи дивний, але це працює", – наголосив Лю.

Метод, розроблений вченими, працює на поліетилені та поліпропілені, двох найпоширеніших типах пластику.

Одна з переваг методу Лю полягає в тому, що він працює на пластику, термін експлуатації якого закінчився, і який неможливо переробити звичайним способом.

Метод також був розроблений таким чином, щоб бути адаптованим для використання в промислових умовах.

Професор Лю, однак, наголошує, що найкращий спосіб уникнути забруднення пластиком — мінімізувати його використання.