Новини науки

Зіткнення двох нейтронних зірок, які перебувають на орбіті, що розпадається, здатне спровокувати вибух кілонови, який міг би стати руйнівним для планети Земля. На щастя, це лише теорія, оскільки, як вважають вчені, з усіх 100 мільярдів зірок у галактиці Чумацький шлях, існує лише близько 10 нейтронних подвійних зірок, які прямують до зіткнення і усі вони знаходяться на достатньо безпечній для людства відстані.

Наслідки зіткнення нейронних зірок розрахували вчені під керівництвом фізикині Хейлі Перкінс з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн. Результати дослідження опубліковані на сайті препринтів arXiv і очікують на рецензування наукової спільноти (щоб подивитися, як виглядає вибух кілонови на відео, доскрольте новину до кінця).

Зіткнення двох нейтронних зірок є відносно рідкісною подією. На сьогоднішній день науковці виявили всього лише кілька вибухів кілонових, які утворюються внаслідок такого зіткнення і жодного з них у нашій галактиці Чумацький шлях.

Але, як розрахувала команда Перкінс, якби такій вибух трапився в нашій галактиці, це могло б бути дуже смертоносним явищем. Щоправда, за певних умов.

Висновки дослідників свідчать про те, що найбільшу небезпеку становлять космічні промені, що виникають внаслідок вибуху. Вони будуть руйнівними на відстані до 35 світлових років.

Руйнівний результат буде й для тих, хто опиниться на шляху гамма-спалаху кілонови, який здатен бути  руйнівним на відстані до 300 світлових років. Однак, на відміну від космічних променів, загроза виникне лише у тому разі, коли планета знаходитиметься безпосередньо на шляху гамма-спалаху.

Як пише Science Alert, зіткнення бінарних нейтронних зірок – на основі мізерної кількості спостережень – мають декілька компонентів:

•  короткочасний сплеск гамма-випромінювання, що виривається парою вузьких струменів по обидва боки зірок, що зіштовхуються;
•  гамма-кокони навколо кожного струменя, які утворюються, коли струмінь намагається пробитися крізь матеріал, що виплеснувся під час вибуху кілонови.

Коли такі струмені пронизують міжзоряне середовище, вони випромінюють потужне рентгенівське випромінювання, відоме як рентгенівське післясвітіння. В міру того, як ситуація розвивається протягом років і століть, з центру зіткнення в космос поширюється бульбашка космічного проміння.

Перкінс та її команда виявили, що будь-яка жива істота в межах вузького діапазону струменя на відстані 297 світлових років, ймовірно, загине через потужне гамма-випромінювання. За межами цього вузького діапазону, однак, дещо безпечніше. Щоб потрапити під гамма-випромінювання від структур кокона, потрібно перебувати на відстані до 13 світлових років.

Обидві ці загрози є короткочасними, але, якби вони вдарили по Землі, то знищили б стратосферний озон планети, на відновлення якого знадобиться близько чотирьох років.

Значно небезпечнішим буде рентгенівське випромінювання, оскільки післясвітіння триватиме набагато довше, ніж гамма-випромінювання. Але діятиме воно на відстані до 16 світлових років.

Найнебезпечнішою ж виявилася саме довготривала бульбашка космічних променів, яка є руйнівною на відстані до 35 світлових років від джерела. Вона здатна зруйнувати озоновий шар Землі, зробивши планету вразливою і закидаючи її радіацією на тисячі років. Внаслідок такого удару відбулося б масове вимирання.

Дослідники вказують, що на щастя, людству не загрожує такий вибух.