Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

        Новини науки

Субота, 17.08.2019
Головна » 2019 » Травень » 24 » Інноваційний розвиток України - п’ять умов
17:13
Інноваційний розвиток України - п’ять умов


 

П’ять умов інноваційного розвитку України

За яких умов українське суспільство стане технологічно креативним і дружелюбно налаштованим до інновацій?

Одним з головних питань сучасних теорій економічного зростання і актуальних міркувань про економічний розвиток є визнання тієї ролі, яку відіграють інститути та політика в цілому.

Політика, що заохочує конкуренцію і усуває перешкоди, бар'єри і гальма у веденні бізнесу, повинна допомогти зростанню найбідніших економік, які можуть користуватися корисними знаннями, накопиченими в інших, багатших країнах (сучасна наука — не рівня тій, що була в першій половині XX століття, вона відкрита). Україні, як найбіднішій на даний момент країні Європи (як не гірко це визнавати) ці знання і досвід можуть і мають принести користь. Облік якості інститутів і рівня конкуренції важливі ще й тому, що дають можливість відволіктися від надмірної зосередженості на звичних для українського економічного дискурсу факторах — обсяг іноземних інвестицій, дефіцит бюджету, рівень облікової ставки та інші. Перераховані фактори дуже важливі, але вони у нас практично повністю витіснили з економічних дискусій оцінку якості інституційного середовища і особливостей менталітету українців, які і є економічними акторами.

Поки Україна не змогла вирватися з «пастки бідності» і знаходиться в тому стані рівноваги, який не влаштовує переважну більшість громадян. У чому легко переконатися за результатами другого туру президентських виборів. Чому економіка України «застрягла» на низькому рівні доходів? Називаються десятки причин, більшість з них в тій чи іншій мірі небезпідставні. Але я думаю, що дуже важливою проблемою є те, що наші інститути малопридатні для впровадження нових технологій і інновацій.

Залежить від цього і ставлення до президента через п’ять років

Оскільки технічний і технологічний прогрес є головним механізмом підвищення ефективності економіки, придатність інститутів до сприйняття нових ідей виключно важлива.

Поясню, що маю на увазі під терміном «інститути». Лауреат Нобелівської премії з економіки Дуглас Норт в своїх роботах переконливо показав, що люди обмежено раціональні, і тому вони будуть прагнути створювати інститути — норми, цінності, правила поведінки в економіці — які полегшують їм прийняття відповідних рішень, і зроблять ці рішення більш передбачуваними і менш невизначеними. Згідно інституційної теорії Норта, від якості інститутів залежить і технологічний розвиток країни.

Звичайно, інституційні реформи в Україні сприяли б освоєнню технологій, завдяки яким зробили економічний ривок, наприклад, «азіатські тигри». Але важливо розуміти, що існуючі в нашій країні інститути виникли не без причини, вони не були нав’язані злим духом і чи зовнішніми ворогами. Ці інститути традиційно забезпечують певну рівновагу. Яка може бути настільки ж стійкою, як і небажаною. Судячи з тих змін, які збирається впроваджувати президент Володимир Зеленський, і які підтримують громадяни, рівновага, що склалася за 28 років незалежності, перестала влаштовувати більшість українців. Адже бідність і відсталість можуть зміцнювати здатність до виживання корумпованих інститутів і управлінських структур. Це — пряма дорога до збереження бідності більшості громадян. І до консервації технологічної відсталості країни. Адже одним з видів таких інститутів є ті, що захищають статус-кво від потенційних новаторів.

За яких умов українське суспільство стане технологічно креативним і дружелюбно налаштованим до інновацій?

Перша умова — потрібні винахідливі і заповзятливі новатори, здатні кинути виклик заради поліпшення життя. Будь-які інновації малоймовірні в надмірно традиціоналістському суспільстві. Тому потрібно створювати атмосферу поваги до інноваційних підприємців, потрібен промоушен їх успіхів.

Друга умова — інновації вимагають терпимості. У будь-якому суспільстві є сили, які охороняють статус-кво. Навіть, якщо це стабільність на рівні найбіднішої країни Європи. Одна частина цих сил діє, виходячи з особистих матеріальних міркувань, захищаючи свої кровні економічні інтереси, інша частина сповідує принцип «не треба розгойдувати човен». Потрібно домагатися, щоб ці шари суспільства проявляли терпимість по відношенню до тих, хто готовий йти на підприємницький ризик.

Третя умова — економічні та соціальні інститути повинні заохочувати потенційних новаторів, створюючи для них відповідні стимули. Мова йде про економічні стимули — технологічна креативність більш імовірна, якщо новатор має можливість розбагатіти, причому в своїй країні.

Четверта умова — аби створити і впровадити нову технологію, підприємець повинен взаємодіяти з оточуючими — постачальниками, клієнтами, конкурентами, представниками влади. Тому нові керівники України, бажаючи корінних змін, повинні зробити так, щоб технологічні інноватори мали максимально комфортний режим взаємодії з органами влади. А також забезпечити інноваційним підприємцям дотримання законів в їх відносинах з постачальниками і клієнтами.

П’ята умова — соціологи давно зрозуміли, що якщо поведінка одних економічних агентів залежить від вчинків інших агентів, то успіх приносять моделі, побудовані на принципі критичної маси. Трьох-п'яти успішних інноваторів може не вистачити для старту реіндустріалізації в Україні та включення нашої країни в четверту промреволюцію. Але, якщо їх буде три-п'ять десятків, то вплив взаємного наслідування і навчання може виявитися достатнім для того, щоб запустити дійсно масштабні процеси. Тоді у нас буде шанс стати японцями в технологіях, до чого президент закликав у своїй інавгураційній промові.

Буваючи в Західній Європі, задаюся питанням — що там є основою для стабільного якісного розвитку? Велику роль відіграють інститути — традиції працьовитості, поміркованості в споживанні, бережливості, турботи про освіту потомства. Вони передаються з покоління в покоління і забезпечують один з базисів зростання економіки. Але і інші інститути грають в успішних країнах велику роль. Маю на увазі такі формальні і неформальні інститути, як ступінь довіри до держави, захищеність бізнесу і верховенство права, надійна система контролю за виконанням господарських та цивільних договорів. А також ставлення владної еліти до індивідуальної ініціативи та інновацій.

Розумію, що за п’ять років такі проблеми не вирішуються, але виконати найскладнішу і саму важливу частину шляху за цей час можна спробувати. Від того, чи зможе команда нового президента приступити до успішного вирішення перерахованих проблем залежить — перейде Україна до розвитку по високотехнологічному типу, або буде продовжувати торгувати зерном і рапсом, слябами і чавунними чушками. Залежить від цього і динаміка добробуту громадян. Залежить від цього і ставлення до президента через п’ять років, коли підійде до закінчення термін його першої каденції, і, як знати, можливо він змінить своє ставлення щодо другого президентського терміну. Думаю, якщо народ України побачить, що країна робить технологічний і економічний ривок, то щирий запит на другу каденцію для президента піде безпосередньо від людей.

Богдан Данилишин

Академік НАН України


За матеріалами: Новини науки
Категорія: Новітні технології | Переглядів: 73 | Додав: adminA | Теги: п’ять умов, інноваційний розвиток України | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]