Новини науки

 Міжнародна група дослідників виростила дерево з насіння віком 1000 років, яке знайшли в 1980-х роках у печері на північ від Єрусалиму (Ізраїль). За даними фахівців, рослина має зв’язок із втраченим родом дерев, який згадують у біблійних текстах.

Дослідити рослину науковцям з Ізраїлю, США, Швейцарії, Австралії, Швеції та Франції вдалося після того, як її виростили до висоти 3 метрів, пише IFScience.

Цього вдалося досягти після 14 років роботи. Відроджена рослина отримала назву Шеба. Її характеристики описали в науковій роботі, яку опублікували в Communications Biology.

Дерево, як визначили науковці, належить до роду Commiphora сімейства Burseraceae, яке налічує близько 200 видів рослин. Зазвичай дерева цього сімейства ростуть в Африці, на Мадагаскарі та Аравійському півострові.

 Натомість Шеба своїми властивосями відрізняється від усіх інших представників сімейства.

Спочатку дослідники припустили, що відроджене дерево може бути історичним відповідником "юдейського бальзаму" – дерева, яке цінували за його ароматичні властивості.

Цю рослину детально описали грецькі, римсько-візантійські та посткласичні автори в період від IV до VIII століття нашої ери.

Однак у Шеби відсутні будь-які ароматичні сполуки, тому цю гіпотезу не змогли підтвердити.

Водночас вчені вважають більш імовірним пояснення, за яким відроджене дерево – рослина, з якої було видобуте біблійне "цорі" – смолу, яку використовували для зцілення, яке описували в книгах Буття, Єремії та Єзекіїля.

 Фітохімічний аналіз листя та смоли дерева продемонстрував, що воно багате пентациклічними тритерпеноїдами – сполукою, яка допомагає загоювати рани, а також має протизапальні, антибактеріальні та протипухлинні властивості.

Крім того, науковці виявили в рослині високий рівень (30%) сквалену – органічної речовини, яка широко використовується для догляду за шкірою.

"Біблійне "цорі", ймовірно, продукт місцевого виду. Воно було пов’язане з історичним регіоном Ґілеад у рифтовій долині Мертвого моря та Йордану – гірській, багатій лісами території в давнину з нижньою родючою долиною", – зауважують автори дослідження.

Цю тезу підтверджує той факт, що насіння дерева дійсно знайшли в печері в долині Йорданського рифту Мертвого моря.

 Науковці не мають однозначного пояснення того, як насіння опинилося в печері. Вони вважають, що його могли туди принести тварини. Водночас дослідники не відкидають, що до цього причетні люди, які, ймовірно, хотіли зберегти насіння.

"Залишення насіння Шеби в печері твариною або птахом підтверджується доказами того, що дрібні гризуни зберігають насіння Commiphora, а його стиглі плоди їдять птахи, зокрема голуби й інші представники фауни, останки яких були знайдені під час археологічних розкопок в Юдейській пустелі. Деякі з них досі населяють регіон", – пояснюють дослідники.

Проте на момент, коли насіння залишили в пустелі, юдейський бальзам уже зник на тій території. Інші розкопки виявили, що печери використовували як сховки для товарів.

"Шеба, можливо, вважалося досить цінним, щоб навмисно помістити його в печеру. Якщо це було втручання людини, його також могли привезти з-за меж регіону, можливо, з наміром повторно інтродукувати (вводити – ред.) колись цінний вид Commiphora", – кажуть науковці.