Новини науки

Вченими встановлено, що 50% пацієнтів з депресивним розладом скаржилися на біль у різних органах і, навпаки, у 50% пацієнтів, які спочатку отримують лікування з приводу больового синдрому, діагностувалася депресія. Чим яскравіше виражені фізичні больові синдроми, тим важча депресія.

Вченими встановлено, що розвиток депресії відбувається через порушення балансу між нейрохімічними речовинами або нестачу ключових моноамінових нейромедіаторів: серотоніну та допаміну. Нейромедіатори стимулюють роботу клітин, відповідальних за передачу та сприйняття болю. Сприйняття мозком гострого болю відрізняється від сприйняття хронічного болю. При хронічному болю відзначено яскравіше виражені когнітивні, емоційні порушення, ніж при гострому. Негативні емоції посилюють біль.

Розвиток депресії та болю взаємопов'язаний. Якщо біль або депресія є супутнім захворюванням, важливо лікарю виявити ці стани і скоригувати лікування обох захворювань. Якщо одне з порушень не буде взято до уваги, лікування буде малоефективним. Наприклад, за наявності болю, пацієнту з великим депресивним розладом потрібно більше часу на одужання. Ефективне лікування больових синдромів у пацієнтів із широким депресивним розладом значно збільшує шанси досягнення ремісії.