Мангрові ліси приховували великий канал поглинання вуглецю — значна його частина йде в океан
Мангрові ліси давно відомі як одні з найефективніших природних сховищ вуглецю. Але нова робота показує, що значна частина їхнього внеску відбувається не лише в ґрунті чи деревині. Вуглець активно виноситься припливами з мангрових каналів у прибережний океан.
Цей процес називають латеральним експортом. Він довго залишався недостатньо врахованим у глобальних оцінках, бо виміряти потоки в складних припливних системах важче, ніж просто оцінити запаси в ґрунті.
Основна частина — неорганічний розчинений вуглець
Середній глобальний потік у новому аналізі оцінено приблизно у 101 ммоль вуглецю на квадратний метр за добу. Більшу частину становить розчинений неорганічний вуглець — переважно бікарбонат та інші форми, які можуть залишатися в океані тривалий час.
Це означає, що мангрові ліси впливають на вуглецевий цикл не лише локально. Частина CO₂, поглинутого рослинами, після переробки в ґрунті та воді фактично експортується за межі самої екосистеми.
Потепління може спочатку посилити потік
Моделювання показало, що зі зростанням температури біологічні та хімічні процеси прискорюються. За деяких сценаріїв латеральний експорт може збільшитися до кількох разів порівняно з сучасним рівнем.
Але ефект не безмежний. Після приблизно +2,5 °C додаткового потепління модель прогнозує спад, оскільки екосистема починає втрачати продуктивність і стабільність.
Це важлива деталь для кліматичних оцінок: одна й та сама система може спочатку поглинати більше вуглецю, а після перетину порогу — навпаки, слабшати.
Мангрові ліси одночасно захищають узбережжя від штормів, служать розплідниками для риб і накопичують вуглець. Нові дані лише посилюють аргумент на користь їхнього збереження.
У глобальних кліматичних моделях такі латеральні потоки поки враховуються не повністю. Тому реальна роль мангрових екосистем у перерозподілі вуглецю між сушею та океаном може бути більшою, ніж вважалося.
Для кліматичних балансів важливо й те, куди саме потрапляє експортований вуглець. Якщо він швидко повертається в атмосферу як CO₂, довготривалий ефект невеликий. Якщо ж переноситься в глибші прибережні води або включається в стабільні хімічні форми, мангрова екосистема фактично допомагає утримувати його поза атмосферою довше.
