Наука пояснює світ і формує майбутнє
Новини науки Розповідаємо про науку з 2011 року
Екологічні новини

Хімічні сигнали мікроскопічних хижаків можуть попереджати про токсичне цвітіння води за сім тижнів

Хімічні сигнали мікроскопічних хижаків можуть попереджати про токсичне цвітіння води за сім тижнів

Морські біологи запропонували новий спосіб прогнозувати небезпечне цвітіння водоростей задовго до появи високих концентрацій токсинів. Замість того щоб стежити лише за самими водоростями, дослідники вимірюють хімічні сигнали їхніх мікроскопічних хижаків — копепод.

Копеподи виділяють особливі полярні ліпіди, які називають copepodamides. Для водоростей ці молекули є сигналом небезпеки: вони повідомляють, що поруч є організми, здатні їх поїдати.

Водорості відповідають на загрозу посиленням токсичності

Деякі види фітопланктону реагують на присутність копепод збільшенням виробництва токсинів. Це захисний механізм, який може зробити клітини менш привабливими або небезпечнішими для хижаків.

Дослідники використали пасивні смоляні пробовідбірники, які вже застосовують для моніторингу морських токсинів. Виявилося, що ті самі пристрої можуть накопичувати й хімічні сигнали копепод.

Коли концентрацію copepodamides порівняли з пізнішими спалахами токсичного фітопланктону, зʼясувалося, що ці сигнали можуть давати корисне попередження за кілька тижнів.

Прогноз може зʼявлятися до семи тижнів раніше

У досліджуваній системі хімічні сигнали допомагали прогнозувати майбутню токсичність приблизно до семи тижнів наперед. Для служб моніторингу це дуже великий часовий запас.

Шкідливі цвітіння водоростей можуть закривати промисел молюсків, спричиняти загибель морських тварин і створювати ризик для здоровʼя людей. Сьогодні багато систем попередження реагують уже тоді, коли кількість токсинів починає зростати.

Новий підхід додає до прогнозу так званий top-down фактор — вплив хижаків на поведінку й хімію водоростей. Раніше моделі більше зосереджувалися на температурі, поживних речовинах, світлі та течіях.

Наступна мета дослідників — адаптувати сенсори для автономних підводних апаратів і глайдерів. Це дозволить будувати карти ризику в реальному часі та стежити за великими ділянками узбережжя без постійного відбору проб із суден.

Такий підхід особливо перспективний для прибережних господарств і зон збору молюсків. Якщо ризик можна побачити за кілька тижнів, є час частіше відбирати проби, попереджати рибалок і тимчасово змінювати режими використання акваторії. Це робить моніторинг не реактивним, а справді прогнозним.