Генне редагування PCSK9 вперше випробували безпосередньо в організмі людей із високим холестерином
Генне редагування зробило ще один крок від лабораторії до клінічної медицини. У ранньому випробуванні VERVE-102 дослідники вперше опублікували результати базового редагування гена PCSK9 безпосередньо в організмі людей із гіперхолестеринемією. Мета — одноразово змінити клітини печінки так, щоб вони тривало виробляли менше білка PCSK9, який впливає на рівень LDL-холестерину.
PCSK9 став однією з найпривабливіших мішеней кардіології після того, як з’ясувалося: люди з природними варіантами втрати функції цього гена мають нижчий LDL і менший ризик атеросклеротичних серцево-судинних подій.
Редактор доставляють однією інфузією
VERVE-102 використовує технологію base editing — редагування окремої «букви» ДНК без створення дволанцюгового розриву. Компоненти редактора упаковують у ліпідні наночастинки, які після внутрішньовенної інфузії переважно потрапляють до печінки.
Там система вносить зміну в PCSK9 і функціонально вимикає частину його копій. Ідея полягає не в тимчасовому блокуванні білка препаратом, а в довготривалій зміні самих клітин, які його виробляють.
У фазі I одна інфузія дала дозозалежне й стійке зниження рівня PCSK9 та LDL-холестерину. На вищих досліджених дозах зниження було суттєвим і зберігалося протягом доступного періоду спостереження.
Головне питання — довгострокова безпека
Перевага одноразового редагування одночасно є його головним викликом. Звичайні ліки можна відмінити, а зміна ДНК задумана як постійна. Тому особливо важливо перевірити точність редагування, можливі небажані зміни поза цільовою ділянкою та наслідки через роки.
Поточне дослідження є ранньою фазою й насамперед оцінює безпеку та біологічний ефект. Воно ще не доводить, що VERVE-102 зменшує кількість інфарктів чи інсультів, і не робить генне редагування стандартним методом лікування високого холестерину.
Навіть якщо технологія успішно пройде подальші етапи, перші показання, ймовірно, стосуватимуться пацієнтів із дуже високим серцево-судинним ризиком, яким складно контролювати LDL звичайною терапією.
Проте сам принцип уже має велике значення: замість щоденних таблеток або регулярних ін’єкцій майбутня кардіологія потенційно може використовувати одноразову молекулярну корекцію одного з головних регуляторів холестерину.
