Бетельгейзе, схоже, не самотня: астрономи отримали найсильніший доказ існування зорі-компаньйона
Одна з найвідоміших зір нічного неба, Бетельгейзе, може нарешті розкрити таємницю, яка не давала спокою астрономам приблизно сто років. Команда дослідників отримала за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії найчіткіше на сьогодні зображення слабкого об’єкта поруч із червоним надгігантом. За сукупністю даних учені вважають його ймовірною зорею-компаньйоном Betelgeuse B.
Бетельгейзе розташована в сузір’ї Оріона й легко помітна неозброєним оком завдяки червонуватому відтінку. Вона давно відома змінною яскравістю, але частина цих змін не вкладалася в прості моделі пульсації надгіганта. Саме тому ще десятиліття тому виникали припущення, що поруч може перебувати друга зоря, яка впливає на спостережувану поведінку системи.
Компаньйона шукали у момент найбільшої відстані
Попередні моделі передбачали, що наприкінці 2024 року можливий супутник мав опинитися на найбільшій видимій відстані від Бетельгейзе. Це створювало рідкісне вікно для прямого спостереження: тьмяний об’єкт легше відокремити від сліпучого світла надгіганта, коли кутова відстань між ними максимальна.
У грудні 2024 року команда провела спостереження з інструментом SPHERE на VLT у чилійській пустелі Атакама. Подальша обробка даних тривала місяцями, адже сигнал від потенційного компаньйона надзвичайно слабкий на тлі Бетельгейзе. У підсумку дослідники отримали пряме зображення джерела світла саме там, де його очікували побачити.
Нові оцінки також змінили уявлення про саму Betelgeuse B. Раніше її масу прогнозували приблизно на рівні Сонця, однак спостереження вказують, що об’єкт може бути у два-три рази масивнішим за нашу зорю. Це частково пояснює, чому його все ж вдалося виділити на зображеннях за допомогою сучасних методів обробки.
Чому астрономи ще залишають невелику обережність
Попри дуже сильні докази, історія ще не завершена остаточно. Дослідники планують повторне спостереження приблизно через рік, коли передбачуваний компаньйон має опинитися по інший бік Бетельгейзе. Якщо його положення зміниться відповідно до очікуваної орбіти, це стане вирішальним підтвердженням того, що слабке джерело справді є фізичним супутником надгіганта, а не випадковим об’єктом на лінії зору.
Можлива подвійність Бетельгейзе важлива не лише для пояснення її коливань яскравості. Червоний надгігант перебуває на пізньому етапі еволюції і в майбутньому завершить життя вибухом наднової. Якщо поруч справді є зоря масою у кілька сонячних, її гравітаційний вплив може позначатися на втраті речовини, обертанні й подальшій еволюції Бетельгейзе.
Особливий інтерес до зорі виник під час знаменитого «Великого потьмяніння» 2019–2020 років, коли Бетельгейзе різко втратила частину видимої яскравості. Тоді з’являлися припущення про близький вибух, але подальші дослідження показали, що значну роль відіграла хмара пилу, яка закрила частину поверхні зорі.
Тепер у цієї складної системи може з’явитися ще один важливий учасник. Якщо Betelgeuse B буде остаточно підтверджена, одна з найбільш досліджених зір неба виявиться подвійною системою, а столітня астрономічна загадка отримає переконливе розв’язання.
