Пептиди можуть утворюватися прямо на космічному пилу без сильного випромінювання чи нагрівання
Пептиди — короткі ланцюги амінокислот — є важливими молекулами для біохімії. Зазвичай їх утворення пов’язують із водою, теплом або джерелом енергії. Але нові лабораторні експерименти показали, що частина пептидної хімії може відбуватися прямо на поверхні холодного космічного пилу.
Особливо цікаво, що для реакції не знадобилося сильне ультрафіолетове опромінення чи інтенсивний нагрів.
Пил працює як мікроскопічний каталізатор
У міжзоряних хмарах пилові зерна вкриваються тонкими шарами замерзлих молекул. Поверхня зближує реагенти й дозволяє реакціям відбуватися навіть за дуже низьких температур.
У лабораторії дослідники створили аналоги таких поверхонь і побачили формування різних пептидних зв’язків у неенергетичному режимі.
Це означає, що складніші органічні молекули можуть виникати раніше, ніж сформуються планети.
Що це змінює в історії походження життя
Якщо пептидні попередники утворюються в міжзоряному середовищі, вони можуть потрапляти до протопланетних дисків, астероїдів і комет.
Пізніше такі тіла доставляють органіку на молоді планети. Це не означає, що життя приходить готовим із космосу, але стартовий набір хімічних компонентів може бути багатшим.
Лабораторний експеримент все одно є спрощеною моделлю реальної міжзоряної хмари, тому потрібно перевірити стійкість молекул і їхню поширеність у природних умовах.
Проте робота посилює сучасне уявлення, що космос — не пасивна порожнеча, а велика хімічна фабрика, де частина складності майбутньої біології може виникати ще до народження планет.
Наступний крок — пошук спектральних слідів відповідних молекул у міжзоряних льодах і кометному матеріалі, де лабораторний механізм можна буде перевірити на природних зразках.
Пептидний зв’язок важливий тим, що він лежить в основі білків, але рання космічна хімія не зобов’язана одразу створювати складні біологічні молекули. Навіть короткі ланцюги з кількох амінокислот уже змінюють реакційну здатність органіки й можуть переживати подальшу хімічну еволюцію в астероїдах або на поверхні молодої планети.
Наступний крок — пошук спектральних слідів відповідних молекул у міжзоряних льодах і кометному матеріалі, де лабораторний механізм можна буде перевірити на природних зразках.
