AC-130 зафіксував серію «холодних куль»: шість відео показують об’єкти приблизно чотири фути завширшки
У новій серії матеріалів AARO одразу шість записів PR117–PR122 пов’язані з так званими «cold spheres» — невеликими об’єктами, які на інфрачервоному зображенні виглядають холоднішими за фон. За оцінкою свідків, їхній розмір міг становити близько чотирьох футів.
Ці записи цікаві не лише самою формою цілі, а й способом збереження даних: частина матеріалу є відеозаписом екрана сенсора, зробленим телефоном, а не первинним цифровим файлом самої системи.
Що саме зафіксував сенсор
Коли камера знімає інший дисплей, до початкового сигналу додаються мерехтіння, компресія, автоекспозиція, муар і спотворення яскравості. Це може змінювати контур слабкої цілі та створювати ефекти, яких у вихідних даних не було.
Тому опис «сфера» варто сприймати як форму області контрасту на конкретному записі, а не як точне тривимірне креслення об’єкта.
Для цієї серії особливо важливо, що шість схожих записів дозволяють порівнювати повторювані сенсорні ознаки. Якщо одна й та сама «сферичність» виникає на різних записах того самого типу екрана, це може свідчити про стабільну особливість системи відображення, а не про однакову форму всіх фізичних об’єктів.
Які дані потрібні для ідентифікації
Без первинної телеметрії, дальності, параметрів оптики та сирих кадрів неможливо надійно визначити реальний розмір, швидкість і природу цілі.
Найціннішим для подальшого аналізу було б отримати native sensor data, синхронну телеметрію літака та інформацію про метеоумови. Саме такі дані дозволяють переходити від опису UAP до перевірки конкретних земних пояснень.
У цьому випадку термін UAP означає лише те, що доступних даних недостатньо для впевненої ідентифікації на момент аналізу. Він не є доказом позаземного походження або невідомої технології.
Для порівняння шести кліпів корисно також аналізувати, чи збігаються умови спостереження: висота AC-130, поле зору, режим сенсора та фон. Повторюваний патерн за різних умов сильніше підтримував би фізичну схожість цілей, а за однакових налаштувань — сенсорну.
Ще одна перевага серії PR117–PR122 — можливість перевірити, чи однаковий apparent diameter зберігається при різних ракурсах. Реальний сферичний об’єкт і стабільний point-spread pattern сенсора можуть давати схожий результат, тому саме порівняння між епізодами є найінформативнішим.
