Морський фітопланктон виявився не лише виробником, а й активним споживачем важливої сірчаної сполуки DMSP
Фітопланктон давно вважали одним із головних виробників DMSP — сірковмісної сполуки, важливої для морської екології та атмосферної хімії. Нова робота показала: деякі мікроводорості не лише синтезують її самі, а й активно поглинають готову DMSP з навколишньої води.
Навіщо клітині брати готову сірку
Синтез складних органічних сполук потребує енергії та поживних елементів. Якщо потрібна молекула вже є у воді, клітині іноді вигідніше поглинути її, ніж будувати з нуля.
DMSP може служити джерелом відновленої сірки й допомагати клітині переживати осмотичний та окисний стрес. Спеціальний мембранний транспортер робить цей шлях керованим, а не випадковим.
Здатність імпортувати готову сполуку дає фітопланктону додаткову гнучкість у мінливому морському середовищі, де концентрації поживних речовин постійно змінюються.
Як це пов’язано з атмосферою
Під час розкладання DMSP утворюється диметилсульфід, або DMS. Він потрапляє в атмосферу та бере участь у формуванні аерозольних частинок, які можуть впливати на властивості хмар.
Якщо фітопланктон активно перехоплює DMSP до її розкладання, це змінює швидкість усього сірчаного циклу. Тому старі моделі, де водорість була лише виробником, можуть бути надто простими.
Щоб оцінити кліматичне значення, потрібно виміряти не лише наявність транспортера, а й те, яку частку глобального пулу DMSP фітопланктон реально поглинає в різних океанічних регіонах.
Мікроскопічна клітина виявляється не просто фабрикою однієї речовини, а активним учасником її виробництва, споживання й перерозподілу — процесу, що зрештою може впливати навіть на атмосферу.
Щоб оцінити значення нового транспортера для клімату, потрібно виміряти частку DMSP, яку водорості реально забирають із води в природних умовах. Наявність гена або білка ще не показує, наскільки активно шлях працює в океані.
Особливо цікаві регіони масового цвітіння фітопланктону, де концентрація DMSP висока й швидко змінюється. Саме там баланс між виробництвом, поглинанням і бактеріальним розкладом може найбільше впливати на потік сірки до атмосфери.
