Після пандемії сни теж «повернулися до норми»: кошмари фіксували лише у 4,6% ночей
Під час пандемії багато досліджень фіксували більш тривожні, яскраві й емоційно насичені сни. Нова робота показала: після повернення до звичайного життя частота кошмарів знизилася й наблизилася до звичних рівнів.
У дослідженні 501 людини 46,5% пригадували хоча б одну сцену зі сну попередньої ночі, а кошмари фіксували приблизно у 4,6% ночей.
Сни реагують на великі суспільні потрясіння
Пандемія різко змінила повсякденність: страх за здоров’я, ізоляція, зміна роботи й навчання, нестабільний режим сну. У багатьох людей усе це відображалося в сюжетах сновидінь.
Коли рівень зовнішньої невизначеності зменшився, емоційний тон снів теж став менш тривожним.
Це підтримує ідею, що сни частково переробляють актуальний емоційний матеріал, а не існують окремо від денного життя.
Кошмар — не просто «поганий сон»
Для наукового аналізу важлива не лише неприємна тема, а сила негативної емоції та те, чи призводить сон до пробудження.
Окремі кошмари трапляються у багатьох здорових людей. Проблемою вони стають тоді, коли повторюються часто, погіршують сон або створюють страх перед засинанням.
Показник 4,6% ночей не означає, що саме стільки людей мають nightmare disorder. Це частка ночей із кошмарами в конкретній вибірці.
Дослідження добре демонструє, наскільки чутливими можуть бути сни до великих змін середовища. Коли денний світ стає менш загрозливим, нічні сюжети теж можуть поступово втрачати частину своєї тривожності.
Порівняння з періодом локдаунів особливо важливе, бо тоді змінилися одразу кілька факторів: стрес, соціальна ізоляція, режим дня та тривалість сну. Тому неможливо приписати зміни сновидінь лише одному чиннику.
Але сам факт повернення показників ближче до звичних рівнів після нормалізації повсякденності добре узгоджується з тим, що зміст і емоційність снів чутливо реагують на масштабні зміни денного життя.
Для кращого розуміння потрібні довготривалі спостереження за тими самими людьми до, під час і після великих криз. Такий дизайн допоможе відокремити вплив суспільного стресу від сезонних змін сну, індивідуальної тривожності та інших факторів.
