Зміна способу життя при переддіабеті через 21 рік виявилася пов’язаною з меншим ризиком хронічних хвороб
Вплив профілактичної програми при переддіабеті може тривати десятиліттями. Довгострокове спостереження за учасниками знаменитого Diabetes Prevention Program показало: люди, яких на початку випадково розподілили до інтенсивної зміни способу життя, через 21 рік мали нижчий ризик мультиморбідності — накопичення кількох хронічних захворювань одночасно.
Первинний DPP ще наприкінці 1990-х порівнював три стратегії: інтенсивну зміну харчування й фізичної активності, метформін і плацебо. Тепер дослідники оцінили, як ці ранні втручання пов’язані не лише з діабетом, а з ширшим набором хронічних станів у старшому віці.
82%, 85% і 87%
У новому аналізі взяли участь 1173 людини, для яких були доступні дані Medicare протягом 21 року. Мультиморбідність виникла у 82% учасників початкової групи способу життя, у 85% групи метформіну та у 87% групи плацебо.
Після статистичної корекції ризик був значущо нижчим у групі способу життя порівняно з плацебо. Для метформіну такої статистично значущої різниці щодо мультиморбідності не виявили.
Це не означає, що метформін «не працює». Препарат залишається важливим засобом профілактики та лікування діабету в певних групах. Але конкретно для довгострокового накопичення кількох хронічних хвороб у цьому аналізі перевага була помітною саме для поведінкового втручання.
Що включала інтенсивна програма
Учасників навчали поступово знижувати вагу, контролювати калорійність і жирність раціону та регулярно займатися фізичною активністю. Це була не одноразова порада «більше рухайтеся», а структурована програма з підтримкою та конкретними цілями.
Механізм довготривалої користі може бути багатокомпонентним. Зменшення ваги та підвищення фізичної активності впливають не лише на рівень глюкози, а й на артеріальний тиск, ліпіди, м’язову функцію та загальний метаболічний стан.
Водночас більшість учасників у всіх трьох групах із віком усе одно отримали кілька хронічних діагнозів. Тобто програма не «скасовує старіння», а лише зменшує ризик і відтерміновує частину несприятливих подій.
Найважливіший висновок полягає в тривалості ефекту. Кілька років інтенсивної роботи зі способом життя можуть мати зв’язок із медичними результатами через два десятиліття, навіть якщо надалі учасники живуть уже без такого самого рівня контролю.
