Естрогенова терапія після менопаузи виявилася пов’язаною з меншою кількістю ознак Альцгеймера в мозку
Велике дослідження Stanford Medicine додало новий аргумент до складної дискусії про гормональну терапію після менопаузи та ризик деменції. У жінок, які використовували естроген без прогестину, дослідники виявили менше патологічних ознак хвороби Альцгеймера в посмертно дослідженому мозку та нижчу ймовірність клінічного діагнозу деменції. Водночас робота є спостережною і не доводить, що саме гормональна терапія стала причиною нижчого ризику.
Команда проаналізувала дві великі бази даних, які разом містили інформацію про 21 462 учасниць. Особливу увагу приділили жінкам, для яких були доступні результати аутопсії мозку з оцінкою амілоїдних бляшок і нейрофібрилярних клубків тау-білка.
Менше патологічних змін при естрогені без прогестину
Серед жінок, які повідомляли про використання естрогенової терапії без прогестину, посмертні показники основних ознак Альцгеймера були статистично нижчими, ніж серед тих, хто гормональну терапію не використовував.
Додатковий аналіз живих учасниць показав подібний напрямок: естрогенова терапія була пов’язана з нижчою ймовірністю клінічного діагнозу деменції та кращими показниками пам’яті й самостійного функціонування.
Автори враховували вік, освіту, расу, гіпертензію та варіант APOE4, який суттєво впливає на ризик Альцгеймера. Але навіть така статистична корекція не може усунути всі можливі відмінності між жінками, які обирали терапію, і тими, хто її не використовував.
Результат не стосується всіх видів гормональної терапії
Естроген без прогестину зазвичай призначають жінкам після гістеректомії. Для жінок зі збереженою маткою естроген часто комбінують із прогестином, щоб захистити ендометрій. У новому дослідженні даних для надійного висновку щодо комбінованої терапії було недостатньо.
Також робота не є рекомендацією починати менопаузальну гормональну терапію з метою профілактики Альцгеймера. Рішення про неї залежить від віку, часу від початку менопаузи, симптомів, ризику тромбозів, онкологічного анамнезу та інших факторів.
Попередні дослідження давали суперечливі результати, зокрема через різні препарати, вік початку лікування та характеристики учасниць. Саме тому нові дані важливі, але не закривають питання остаточно.
Наступний крок — проспективні дослідження, які зможуть краще відокремити ефект самого естрогену від особливостей пацієнток, що отримують терапію. Поки ж найточніше формулювання звучить так: естроген без прогестину в цій вибірці був пов’язаний із меншою патологією Альцгеймера, але причинний захисний ефект ще не доведений.
