Новини науки

Марсохід Curiosity, який досліджує гору Шарп всередині величезного кратера Гейл на Марсі, виявив докази того, що планета не відразу втратила воду.

Нове дослідження показало, що Марс не висох відразу, а коливався між посушливими періодами і більш вологими, перш ніж стати такою посушливою планетою, якою є сьогодні. Попередні дослідження показали, що Марс колись був досить вологим, щоб покрити всю його поверхню океаном, що містить приблизно стільки води, як половина Атлантичного океану Землі. Однак зараз Червона планета є надзвичайно посушливою планетою, в тисячу разів сухішою, ніж сама посушлива частина пустелі Атакама в Чилі, самого посушливого місця на Землі, за даними NASA.

Щоб пролити світло на те, як висох Марс, вчені проаналізували дані марсохода НАСА Curiosity на Червоній планеті. В цей час апарат досліджує підніжжя гори Шарп, гігантського пагорба висотою близько 5,5 кілометрів, що піднімається з центру кратера Гейла шириною 96 миль (154 км).

Офіційно відома як Еоліс Монс, Гора Шарп, являє собою гігантський пагорб з осадових порід, відкладених вітром і водою, – сказав провідний автор дослідження Вільям Рапіно, вчений-планетолог з Тулузького університету у Франції.

Попередні дослідження датували його заснування 3,6 мільярда років, що помістило його в гесперіанскій період Марса, коли планета переходила від вологої до сухої.

Космічний корабель на орбіті Марса вже дав підказки про мінеральний склад схилів гори Шарп. Тепер, використовуючи телескоп Remote Micro-Imager на інструментах Curiosity, вчені досліджували круті схили пагорба, щоб отримати уявлення про далеке минуле Червоної планети. Протягом тривалого часу геологічні події можуть відкладати шари гірських порід – наприклад, виверження вулканів можуть відкладати тонкі шари попелу або товсті шари лави.

Науковці можуть аналізувати шари, щоб визначити події, які їх створили, проливаючи світло на давню історію області або цілої планети. Вчені зосередилися на осадових пластах товщиною близько 850 метрів. Основа гори Шарп складається з глин товщиною близько 985 футів (300 м), ймовірно, пов’язаних з озерами. Вище цього дослідники визначили широкі схильні до ерозії шари товщиною близько 490 футів (150 м). Потім, на додачу до всього, вчені побачили тонкі, що чергуються шари світлих і темних порід товщиною близько 400 м, які є типовими для відкладень річкової заплави, що свідчить про повернення більш вологих умов.

Ми можемо бачити зміни клімату, зафіксовані в осадовій структурі насипу, – сказав Рапіно.

Вчені детально розповіли про свої висновки в журналі Geology.

Попередні дослідження показали, що Марс повністю висох близько 3 мільярдів років тому. Ці нові дані показують, що марсіанський клімат зазнавав кілька великомасштабних коливань між посушливими періодами та часом, коли було багато річок і озер, перш ніж він став повністю посушливим. Curiosity планує піднятися біля підніжжя гори Шарп і пробурити різні пласти гірських порід. Це може пролити світло, наприклад, на те, чи були дюни в посушливий період з соляних або силікатних зерен.